Геморой

Що таке геморой

Геморой - це патологічний процес, що характеризується варикозним розширенням вен прямої кишки й утворенням вузлів.

Зважаючи на делікатність цієї проблеми, багато пацієнтів до останнього зволікають із візитом до фахівця. Згідно зі статистикою ВООЗ, близько 30-40% дорослого населення в усьому світі страждає від геморою. Останнім часом спостерігається тенденція до "омолодження" захворювання. Воно дедалі частіше діагностується у молодих людей віком 20-25 років.

Геморой спричиняє дискомфорт і погіршує якість життя. Він впливає на трудову діяльність і психоемоційний стан людини. У разі відсутності лікування гемороїдальні вузли можуть збільшуватися в розмірах і з часом випадати із заднього проходу. Вузли можуть защемлятися і некротизуватися. На ранніх етапах стан добре коригується консервативними методами лікування. У запущених випадках потрібне хірургічне втручання.

Хто лікує геморой

Лікуванням захворювання займається проктолог. До нього слід звертатися при виникненні перших тривожних симптомів. Фахівець детально опитає пацієнта щодо його скарг і наявного досвіду лікування. Для того, щоб побачити повну картину і виявити провокуючі чинники, лікарю знадобиться інформація про спосіб життя, особливості харчування, трудову діяльність, шкідливі звички тощо.

Далі проводиться візуальний огляд для виявлення зовнішніх ознак захворювання. Лікар оцінює стан шкіри, форму ануса, наявність гемороїдальних вузлів тощо. Потім проводиться пальцеве обстеження прямої кишки. Це необхідно для виявлення внутрішніх аномальних утворень, оцінки функціональної здатності анального сфінктера, вивчення слизової оболонки, а також виключення запального процесу.

Для більш детального огляду прямої кишки використовують інструментальні методи дослідження. Найпростішим і найдоступнішим методом діагностики є аноскопія. Пряма кишка досліджується за допомогою спеціального оптичного приладу - аноскопу. Він дозволяє оглянути внутрішні гемороїдальні вузли, а також оцінити стан нижніх відділів прямої кишки. Додатково може бути призначена ректороманоскопія, яка дає змогу лікареві оцінити стан слизової оболонки кишки, виявити захворювання або аномалії на ранніх стадіях і, за необхідності, взяти зразки тканин для біопсії.

За добу до відвідування лікаря потрібно виключити з раціону їжу, яка провокує газоутворення (молоко, боби, капусту, каву, чай, алкоголь, газовані напої та ін.). Напередодні необхідно зробити очисну клізму. Це дасть змогу провести діагностику точніше та комфортніше.

Симптоми геморою

У більшості випадків геморой розвивається поступово. Основні симптоми:

• кровотеча після дефекації (у вигляді крапель крові або тонкого струменя);
• болісні ущільнення у вигляді "шишок" у періанальній ділянці;
• свербіж, печіння, подразнення;
• больові відчуття;
• набряклість;
• гіперемія;
• тяжкість у шлунку, здуття живота;
• гіпертермія;
• посиніння вузлів;
• подразнення шкіри в періанальній зоні;
• поява неприємного запаху, який не зникає після проведення гігієнічних заходів;
• відчуття неповного випорожнення кишечника;
• відчуття тяжкості та тиску в аноректальній зоні;
• випадання вузлів під час напруження, кашлю, чхання.

Симптоми захворювання можуть відрізнятися залежно від типу геморою і стадії його розвитку. Так, наприклад, кровотеча в одних пацієнтів - рясна зі згустками, а в інших - тільки невеликі краплі крові. У запущених випадках це може стати причиною значної крововтрати і важкої анемії.

Причини геморою

Однією з основних причин розвитку геморою є підвищений тиск у венах у ділянці прямої кишки й ануса. Під впливом підвищеного тиску венозні стінки стають менш еластичними, і вени починають розширюватися. Це призводить до утворення гемороїдальних вузлів. Розширені вени можуть запалюватися і спричиняти подразнення слизової оболонки, що стає причиною свербежу, болю, дискомфорту і кровотеч у ділянці ануса.

Таким чином, пусковим механізмом у формуванні геморою можуть послужити такі чинники:

• генетична схильність;
• хронічні запальні захворювання кишечника;
• часті закрепи і сильні напруження під час акту дефекації;
• тривале сидіння на унітазі;
• тривала діарея;
• кишкові інфекції;
• тривалий кашель;
• порушення кровопостачання прямої кишки;
• вагітність і пологи;
• тривале перебування в положенні стоячи або сидячи;
• надмірне вживання напоїв, що містять кофеїн;
• малорухливий спосіб життя, сидяча робота (у групі ризику перебувають офісні працівники, далекобійники);
• зайва вага;
• високі фізичні навантаження;
• хронічний стрес;
• травми;
• серцева недостатність;
• оперативні втручання;
• онкологічні процеси;
• підйом важких предметів;
• вроджені дефекти м'язів тазового дна;
• нестача клітковини в раціоні;
• вживання алкогольних напоїв;
• тривалий вплив високих температур.

Стадії геморою

Захворювання протікає в чотири основні стадії. Кожна з них відрізняється клінічною симптоматикою і підходом до лікування:

1. На початковому етапі дискомфорт незначний, кровотечі короткочасні. Гемороїдальні вузли виражені несильно. Їх складно виявити навіть під час пальпації. Лікування може бути обмежене консервативними методами.
2. У міру прогресування патологічного процесу може відбуватися випадання вузлів після акту дефекації, проте вони без труднощів вправляються самостійно. Може спостерігатися незначне виділення крові та слизу. На цьому етапі ще допустиме використання консервативних методів, проте в комбінації з малотравматичними техніками, наприклад, вакуумним лігуванням.
3. Характеризується проявом дистрофічних змін анального сфінктера. Пацієнти скаржаться на свербіж, печіння, часті кровотечі, рясні слизові виділення. Вузли випадають навіть за невеликих навантажень. Вправити їх досить складно, для цього потрібно докласти чимало зусиль. Лікарськими препаратами на цьому етапі вже не обійтися. Перевагу віддають радіохвильовій абляції та THD (трансанальній гемороїдальній деартеризації).
4. На останній стадії геморою пацієнтів турбують гострі болі, провисання вузлів, які неможливо вправити, нетримання калу. Навіть незначне напруження може спричинити кровотечу. У запальний процес залучаються прилеглі тканини. Позбутися захворювання можна тільки за допомогою оперативного втручання. Кінцева методика його проведення зазвичай визначається інтраопераційно.

Внутрішній геморой

Внутрішній геморой - це розширення і запалення вен усередині прямої кишки і нижньої частини товстої кишки. Оскільки він розташовується всередині тіла, його не можна побачити безпосередньо, як у випадку із зовнішнім гемороєм. Найпоширеніший симптом внутрішнього геморою - кровотеча яскраво червоного кольору, крапельками або рясна. Кров може з'являтися на папері після дефекації або бути видимою на поверхні калу. Таким чином, внутрішній геморой:

• Формується всередині прямої кишки.
• Гемороїдальні вузли не видно неозброєним оком і зазвичай вони безболісні.
• Діагностувати можна за допомогою аноскопії та ректороманоскопії.  
• Під час звичайного огляду змінені вузли не видно.
• Зазвичай першою ознакою патології є кровотеча.
• Часто протікає без явних ознак, через що може стрімко перетікати в хронічну форму.

Зовнішній геморой

Зовнішній геморой - це розширення і запалення вен у ділянці ануса. Зовнішні гемороїдальні вузли виглядають як м'які, кулясті або овальні опуклості навколо ануса. Вони можуть бути різного розміру - від дрібних до більших. Вузли можуть бути поодинокими або групами. Вони часто мають колір, подібний до навколишньої шкіри, але іноді можуть стати яскравішими через запалення.

• формується зовні періанальної ділянки;
• гемороїдальні вузли можна побачити під час візуального огляду;
• спричиняють дискомфорт, біль, свербіж або печіння в ділянці ануса;
• можуть іноді утворювати тромби, що призводить до значного болю і набрякання;
• кровотечі зазвичай не буває, оскільки вузли не травмуються під час акту дефекації.

Геморой у жінок

У жінок захворювання діагностується рідше. Пов'язано це з анатомічними особливостями: у жінок стінки судин еластичніші та здатні витримати високі навантаження, тому рідше деформуються.

Жіночий геморой може бути викликаний безліччю різних причин. Головними факторами ризику визнані вагітність і пологи. Сприяти розвитку патології можуть похибки в харчуванні, часті стреси, різке зниження ваги, сидячий спосіб життя, важкі фізичні навантаження тощо.

Гормональні зміни, які відбуваються в організмі жінок під час менструального циклу щомісяця, також можуть впливати на кровообіг і збільшувати ризик виникнення геморою. З віком імовірність появи захворювання збільшується.  Хронічна патологія найчастіше розвивається після 30 років.

Геморой у вагітних

Під час вагітності тіло жінки зазнає колосальних змін. Всі органи і системи відчувають підвищене навантаження. Геморой розвивається у понад половини жінок, які народжували. Чим більше пологів в анамнезі, тим більша ймовірність виникнення геморою.

Механізм розвитку патології пов'язаний з тим, що збільшена в розмірах матка стискає кровоносні судини малого таза, що призводить до підвищення тиску в і так ослаблених судинах і порушення відтоку крові. Як правило, клінічні симптоми виникають на пізніх термінах вагітності.

Серед провокуючих чинників розвитку геморою під час виношування дитини також можна виділити наступне:

• гормональні зміни (підвищене продукування прогестерону впливає на тонус гладких м'язів);
• збільшення черевного тиску;
• зниження фізичної активності, що призводить до порушення кровообігу та уповільнення перистальтики кишечника;
• пологи: фізичне перенапруження під час потуг і пологів збільшує тиск у черевній порожнині та ділянці таза і сприяє утворенню варикозних вузлів.

Геморой у чоловіків

У чоловіків геморой розвивається в чотири рази частіше, ніж у жінок. Пояснюється це особливістю будови капілярних стінок. У чоловіків слабші судини і, як наслідок, є вроджена схильність до розвитку гемороїдальних вузлів.

Патологія часто діагностується на запущених стадіях, оскільки чоловіки традиційно рідше записуються до фахівця. Основними причинами розвитку геморою є важкі фізичні навантаження, похибки в харчуванні, шкідливі звички (паління, алкоголь),сидяча робота, систематичне підняття важких предметів, ожиріння, вузька білизна. Часто чоловіки ігнорують тривожні сигнали організму, не надаючи їм значення і соромляться відкрито говорити про свою проблему навіть із фахівцями, через що патологія діагностується на пізніх стадіях.

Лікування геморою

Геморой добре піддається лікуванню, особливо на ранніх стадіях. Вибір методу лікування залежить від стадії процесу, вираженості симптомів, а також наявності ускладнень. На початкових етапах вирішити питання можна консервативним шляхом. Для цього призначається лікарська терапія, дієта, сеанси фізіотерапії, ЛФК. Лікування передбачає комплексний підхід, спрямований на модифікацію способу життя і харчування.

У разі неефективності консервативного підходу рекомендується хірургічне втручання для видалення гемороїдальних вузлів. Перевагу віддають малоінвазивним методам, таким як:

• Латексне лігування. Методика передбачає перетяжку ніжки гемороїдального вузла латексним кільцем для зупинки його кровопостачання. У підсумку вузол некротизується і відмирає. Методика дуже популярна, оскільки має відносно низьку вартість, високу ефективність і відсутність тривалої реабілітації.
• Радіохвильове лікування. Процедура проводиться без крові, розрізів і рубців. Гемороїдальні вузли видаляються під впливом високочастотних радіохвиль.
• THD - трансанальна гемороїдальна деартеріалізація. Суть процедури полягає в перев'язуванні артерій, що живлять гемороїдальний вузол під контролем надчутливого звукового датчика. Головними перевагами THD є висока ефективність, швидкість і низька травматичність.

Дієта при геморої

Неправильне харчування вважається однією з провідних причин у розвитку геморою, ось чому дотримання дієти є необхідною умовою ефективного лікування. Вона спрямована на досягнення двох головних цілей - нормалізацію випорожнень і корекцію маси тіла.

Виділимо загальні принципи дієтичного харчування за геморою:

• дробове харчування невеликими порціями;
• останній прийом їжі за 2-3 години до відходу до сну;
• ретельне пережовування їжі;
• дотримання питного режиму;
• збалансований раціон;
• їжа, що вживається, не повинна бути гарячою і холодною;
• обмеження солі та спецій;
• контроль денного калоражу;
• збагачення раціону достатньою кількістю клітковини.

Профілактика геморою

Геморой легше попередити, ніж лікувати. Як профілактику фахівці рекомендують:

• ведення активного способу життя, помірні фізичні навантаження;
• правильне харчування з достатнім споживанням клітковини;
• регулярні перерви при тривалому перебуванні в положенні сидячи або стоячи;
• нормалізація харчування;
• контроль маси тіла;
• використання м'якого або вологого туалетного паперу, прийом гігієнічного душу після кожного акту дефекації;
• підмивання прохолодною водою;
• регулярна зміна нижньої білизни, носіння виробів із натуральних тканин;
• своєчасне лікування захворювань шлунково-кишкового тракту та органів малого таза;
• мінімізація стресових ситуацій;
• недопущення сильного напруження під час дефекації;
• сидіння тільки на жорстких стільцях;
• часті піші прогулянки під час вагітності;
• відмова від виснажливих фізичних вправ, підйому важких предметів;
• дотримання лікарських рекомендацій під час пологової діяльності;
• регулярне відвідування проктолога для контрольних оглядів (у разі підвищеного ризику).

Висококласних проктологів із багаторічним досвідом роботи можна знайти в клініці «JMC». Кожен пацієнт проходить комплексне обстеження, після чого йому підбирається індивідуальна програма лікування. У нас власна лабораторія та діагностичне відділення, тому всі дослідження можна пройти в одному місці. Наші фахівці володіють сучасними техніками хірургічних втручань. Усі операції виконуються на новітньому високотехнологічному обладнанні. Геморой можна вилікувати швидко і безболісно, однак для цього слід вчасно діагностувати проблему. Звертаючись до клініки «JMC», ви потрапляєте в надійні руки найкращих фахівців!