Кісти яєчників

Кіста яєчника - це доброякісне гормонозалежне утворення, що являє собою порожнину, наповнену рідким вмістом, і призводить до збільшення яєчника в об'ємі. Може виникнути на одному або обох яєчниках.

Через що з'являються кісти яєчників

Досі питання про точні причини розвитку кіст яєчників залишається відкритим. Велика роль в етіології захворювання відводиться гормональним змінам, що відбуваються протягом менструального циклу. Імовірність виникнення новоутворення збільшується за наявності таких чинників:

• раннє менархе;
• ендокринні порушення (зокрема, гіпотиреоз);
• травми яєчників;
• СПКЯ;
• ЕКЗ;
• дисменорея;
• метаболічний синдром;
• аборти, кесарів розтин, апендектомія в анамнезі;
• відсутність овуляції;
• порушення дозрівання фолікула;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• шкідливі звички;
• вікові зміни;
• переохолодження;
• шкідливі умови праці;
• збої в роботі імунної системи;
• прийом КОК;
• ЗПСШ;
• використання внутрішньоматкової контрацепції;
• гормональний збій;
• гіперплазія ендометрія, ендометріоз;
• психоемоційне перенапруження;
• порушення харчування (радикальні дієти);
• прийом деяких лікарських препаратів, наприклад, для стимуляції овуляції;
• запальні процеси в репродуктивній сфері (сальпінгоофорити й офорити);
• оперативні втручання;
• спадкова схильність;
• пізні пологи (або відсутність вагітностей взагалі). 

Кісти яєчника: симптоми

Клінічна картина захворювання може відрізнятися залежно від того, що спричинило розвиток пухлини. Також на це впливає тип і розмір кісти. У деяких випадках симптоми і зовсім можуть бути відсутніми. У цьому випадку жінки можуть роками навіть не здогадуватися про наявність проблеми.

Зазвичай жінки звертаються до фахівця зі скаргами на нерегулярні менструації та альгоменорею (болісні місячні). Першими симптомами, що свідчать про наявність утворення в ділянці малого таза, також можуть бути болі внизу живота, відчуття наповненості та здавлювання. Однак і цим не обмежуються ознаки кіст яєчника:

• дисменорея;
• дизурія;
• збільшення окружності живота, асиметрія (спостерігається за великих розмірів кіст);
• диспареунія;
• здуття живота;
• виділення між менструаціями;
• різкі зміни ваги;
• головний біль, нервозність, непритомність;
• сильна спрага;
• лабільність артеріального тиску;
• порушення овуляції, труднощі із зачаттям;
• слабкість, нудота, блювота;
• гіпертермія;
• тахікардія;
• маткові кровотечі;
• оволосіння за чоловічим типом;
• грубий голос;
• збільшення клітора;
• напруження м'язів передньої черевної стінки;
• закрепи, помилкові позиви до дефекації.

Одним із грізних ускладнень кісти є її розрив або перекрут ніжки. Спровокувати їхній розвиток може надмірна фізична активність, підіймання важких предметів, травми живота або занадто активний статевий акт. Стан потребує екстреної медичної допомоги.

Клінічна картина перекруту ніжки кісти багато в чому залежить від ступеня перекруту. Чим він сильніший, тим більш вираженим буде больовий синдром. Серед інших характерних симптомів можна виділити таке:

• падіння артеріального тиску;
• нудота і блювота;
• лихоманка;
• різкі болі внизу живота, які іррадіюють у ногу або поперек;
• жінка приймає вимушене положення (на боці, з приведеними до живота зігнутими ногами).

Для розриву кісти характерна така клінічна картина:

• гострий біль у животі (з того боку, де лопнула кіста);
• запаморочення, загальна слабкість;
• блідість шкіри, сухість у роті;
• втрата свідомості;
• холодний піт;
• тахікардія;
• частий пульс;
• гіпертермія;
• артеріальна гіпотонія.

Під час діагностики кістозних утворень лікар проводить диференціальний аналіз зі злоякісними пухлинами. У разі раку яєчників можуть турбувати такі симптоми:

• болі внизу живота, які посилюються під час навантаження;
• відчуття стороннього тіла в животі;
• біль іррадіює в підребер'я або епігастральну ділянку;
• поява кров'янистих виділень під час статевого контакту;
• збільшення розміру грудей;
• підвищення лібідо;
• накопичення надлишкової рідини в черевній порожнині;
• дизурія;
• диспепсичні розлади (порушення травлення);
• сильне схуднення.

Види кіст яєчників

Кістозні утворення в яєчниках класифікуються залежно від їхньої будови та способу утворення. Кожен з них має свої особливості в клінічних проявах, діагностиці та підході до лікування.

Функціональні кісти яєчника

Ці кісти утворюються внаслідок нормальних фізіологічних процесів у жіночому організмі. Два найпоширеніші типи функціональних кіст - це кіста яєчника, що утворюється в результаті овуляції, і жовте тіло, яке утворюється після виходу яйцеклітини з яєчника. Зазвичай функціональні кісти розсмоктуються самостійно протягом кількох місяців і рідко потребують лікування. Таким чином функціональні кісти:

• Є найбільш поширеним типом.
• Тимчасові й утворюються внаслідок незначних порушень у роботі яєчників.
• Їхня поява пов'язана з менструальним циклом.
• У більшості випадків нічим себе не проявляють. Часто виявляються абсолютно випадково під час УЗД.
• Включають фолікулярні кісти та кісти жовтого тіла.
• Поширеною причиною їх виникнення вважається гормональний дисбаланс.
• Не становлять небезпеки для здоров'я і життя. Не малігнізуються.
• Кісти невеликих розмірів можуть розвиватися безсимптомно і безслідно зникати.

Фолікулярні кісти утворюються, коли домінантний фолікул у яєчнику не здійснює овуляцію і продовжує рости. Вони зазвичай маленьких розмірів і самостійно зникають після розсмоктування рідини, що скупчилася.

Лютеїнові кісти формуються, коли жовте тіло, яке утворюється після овуляції, не розсмоктується і продовжує секретувати прогестерон. Зазвичай не потребують ніякого лікування і протягом кількох місяців розсмоктуються. У рідкісних випадках можуть перекручуватися і розриватися.

Ознаки розсмоктування кісти яєчника

Кісти яєчників можуть спонтанно розсмоктуватися і зникати. Таке явище часто спостерігається за наявності ретенційних кіст у жінок фертильного віку, які не викликають занепокоєння. При цьому важливо враховувати, що навіть у разі нормалізації стану слід продовжувати спостереження у фахівця.

Часто при виявленні оваріальних утворень терапія не призначається. Спеціаліст рекомендує повторне УЗД в іншу фазу менструального циклу. Лікування зазвичай призначається в тих випадках, коли з'являються симптоми і кіста збільшується в розмірах.

Коли кіста починає розсмоктуватися, це може відбуватися без будь-яких видимих ознак. Однак, деякі можливі симптоми, що свідчать про це, можуть все ж бути:

• зменшення або повне зникнення болю, тяжкості та дискомфорту внизу живота;
• поліпшення загального стану;
• нормалізація менструального циклу;
• зменшення розміру кісти за УЗД (є прямим доказом того, що кіста розсмоктується).

Ретенційні кісти яєчників

Ретенційні кісти яєчників - це тип кіст, який утворюється, коли рідина секретується всередині фолікула яєчника, але не може вийти назовні через заблокований вихід. Це призводить до утворення рідинного наповнення, яке залишається всередині фолікула і утворює кісту. Таким чином ретенційні кісти:

• Утворюються внаслідок блокування вихідного каналу.
• Можуть спричиняти серйозні ускладнення.
• У 90% випадків протікають абсолютно безсимптомно.

Своєю чергою ретенційні кісти поділяються на такі підвиди:

• лютеїнова (утворюється на місці жовтого тіла);
• фолікулярна (походить із фолікула);
• параоваріальна (розвиваються з тканин придатків яєчника);
• ендометріоїдна (утворюються при ендометріозі);
• дермоїдна (є наслідком порушення ембріонального розвитку).

Кістоми

Кістома - це пухлина, яка складається з рідини і часто має кістозну (подібно до кісти) структуру. Кістоми можуть утворюватися в різних органах і тканинах організму, їхні розміри та характер можуть сильно варіюватися. Вони можуть бути як доброякісними, так і злоякісними.

Здебільшого кістоми виникають унаслідок аномалій розвитку, порушень обміну речовин, запальних процесів або інших чинників. Кістоми можуть бути асимптоматичними і випадково виявлятися під час медичних обстежень, або ж проявлятися симптомами залежно від їхнього місця розташування та розміру.

Кістоми:

• Мають швидкий проліферативний ріст.
• Часто досягають великих розмірів.
• Супроводжуються розростанням тканин.
• Мають багатокамерну порожнину.
• Можуть озлоякіснюватися.

За характером вмісту бувають:

• серозні (заповнені серозною рідиною, можуть виростати до гігантських розмірів і перероджуватися в рак);
• муцинозні (заповнені слизеподібним муцинозним секретом, мають низьку ймовірність малігнізації).

Розміри кісти яєчників

Розміри кіст яєчників можуть варіюватися від невеликих (кілька міліметрів) до дуже великих (кілька сантиметрів або навіть десятків сантиметрів). Утворення до 5 см перебувають у межах допустимих норм і рідко проявляють себе симптоматично. Найчастіше в цих випадках фахівці обмежуються регулярним спостереженням за динамікою розмірів.

Кіста яєчника, яка має розміри понад 5 см або швидко зростає, часто вважається великою. Якщо діаметр утворення перевищує 7 см або є інші симптоми, такі як болі в животі або порушення менструального циклу, може знадобитися хірургічне втручання. Реальну загрозу становлять кісти великих розмірів, оскільки в разі розриву можуть стати причиною розвитку масивної внутрішньої кровотечі.

При цьому варто зазначити, що діаметр утворення не завжди є показником його небезпеки. Багато великих кіст мають доброякісний характер, у той же час, як деякі дрібні утворення можуть виявитися злоякісними. До того ж, деякі кісти потребують лікування, незалежно від їхнього розміру. Ось чому таке важливе значення має професійне обстеження у фахівця, який зможе інтерпретувати отримані дані в контексті всіх параметрів пацієнта, зокрема його віку, клінічної картини, результатів інших досліджень і стану здоров'я загалом.

Діагностика

На первинній консультації фахівець вислухає скарги пацієнтки, збере анамнез захворювання, виконає об'єктивний огляд. Для того, щоб побачити загальну картину, гінекологу може знадобитися така інформація:

• час появи симптомів;
• початок першої менструації;
• особливості протікання менструального циклу (регулярність, рясність, наявність болю, виділення в середині циклу тощо);
• кількість вагітностей і пологів;
• особливості статевого життя;
• кількість статевих партнерів;
• проведені в минулому аборти, кесарів розтин;
• наявні хронічні захворювання;
• виявлені кісти яєчників у найближчих родичів;
• прийняті лікарські препарати;
• використовуваний вид контрацепції;
• наявність у минулому ЗПСШ;
• особливості праці;
• спосіб життя, наявність шкідливих звичок тощо.

У разі підозри на кісти яєчника можуть бути призначені такі дослідження:

• УЗД;
• пункція піхви (частіше призначається в разі ускладнених кіст);
• МРТ (показаний у складних діагностичних випадках для уточнення стану яєчників і сусідніх органів);
• аналіз на наявність пухлинних маркерів-антигенів;
• КТ (для порівняльного аналізу кісти з іншими новоутвореннями);
• ЗАК, ЗАС (з метою визначення крововтрати, наявності запальної реакції);
• тест на вагітність (ХГЛ) - для виключення позаматкової вагітності;
• лапароскопія (призначається для виключення розриву і перекруту ніжки кісти).

Кісти яєчників на УЗД

Найпоширенішим та найінформативнішим діагностичним методом у разі кістозних утворень у яєчниках є УЗД, особливо під час використання трансвагінального датчика і доплерометрії. Спостереження за ними проводиться протягом двох менструальних циклів.

Ось як на УЗД матимуть вигляд різні види кіст:

• функціональна (однокамерні утворення, без внутрішніх включень, з рівними межами);
• геморагічна (має вигляд округлого утворення з дрібними щільними включеннями);
• дермоїдна (на знімку має вигляд округлої пухлини зі щільними включеннями);
• фолікулярна (має округлу форму з чітким контуром і тонкою стінкою);
• текалютеїнова (на знімку видно множинні утворення зі щільними стінками);
• кіста жовтого тіла (товста стінка кістозного утворення);
• параоваріальна (утворення з тонкими стінками);
• ендометріоїдна (у вигляді круглого утворення, внутрішня стінка якого покрита розростаннями);
• цистаденома (має вигляд багатокамерного утворення з горбистими краями).

Ускладнення

Кістозні утворення яєчників небезпечні своїми ускладненнями. Серед них:

• перекрут ніжки кісти;
• формування спайок;
• некроз;
• перитоніт;
• нагноєння;
• внутрішньочеревна кровотеча;
• безпліддя;
• розрив кісти;
• інфікування;
• крововилив;
• розвиток і поширення запального процесу;
• малігнізація (відбувається вкрай рідко).

Для того щоб не допустити розвитку будь-якого з цих станів, за появи перших тривожних ознак слід звертатися до фахівця. Також, навіть за відсутності скарг, слід регулярно проходити профілактичний огляд.

Лікування кісти яєчника

Утворення кіст у яєчнику може бути пов'язане з найрізноманітнішими причинами, тому й підхід до лікування також відрізнятиметься. Фахівці використовують консервативний і оперативний методи.

Медикаментозне лікування кісти яєчника

З огляду на той факт, що велика кількість кіст минає самостійно, для лікування часто буває достатньо нормалізації гормонального фону. Якщо ж протягом 2-3 місяців консервативна терапія не дає результатів, необхідне хірургічне втручання.

Залежно від клінічного випадку, як медикаментозне лікування можуть бути призначені такі препарати:

• гормони;
• КОК;
• протизапальні засоби;
• антибіотики;
• ферменти;
• анальгетики;
• спазмолітики;
• НПЗП;
• вітаміни.

Операція при кісті яєчника

Операція може бути проведена лапароскопічним і лапаротомічним шляхом. Метод хірургічного втручання залежить від розміру і типу кісти, супутніх патологій, а також від загального стану здоров'я пацієнтки.

Лапароскопія кісти яєчника

Лапароскопічна операція є "золотим стандартом" у хірургічному лікуванні кісти яєчника. Методика виключає необхідність у проведенні розрізів. Вся маніпуляція здійснюється через невеликі проколи під контролем відеокамери з гарною якістю бачення. Пацієнти добре переносять такі операції і швидко після них відновлюються. Лапароскопія рідко викликає ускладнення і дає хороший косметичний результат.

У лікуванні кісти яєчника найбільш ефективними є три види операції:

• Цистектомія. Висічення кісти яєчника без пошкодження здорових тканин.
• Оваріектомія. Повне видалення яєчника.
• Аднексектомія. Видалення яєчника разом із матковою трубою.

Лапаротомія кісти яєчника

Лапаротомія являє собою хірургічне втручання, яке полягає у відкритті черевної порожнини (розтині черева) для видалення кісти. Цей тип операції зазвичай використовують у разі великих розмірів кіст, підозри на рак яєчників або інших серйозних показань.

Порівняно з лапароскопією, лапаротомія пов'язана з тривалішим періодом відновлення і більшим ризиком ускладнень. Проте в деяких випадках вона може бути кращим варіантом, особливо якщо кіста велика, її природа неясна або є підозра на рак.

Коли потрібно видаляти кісту яєчника

Серед основних показань до проведення хірургічного втручання можна виділити:

• відсутність результату від медикаментозної терапії;
• ймовірність злоякісного переродження;
• утворення, виявлені в період менопаузи;
• виражені клінічні симптоми;
• швидке збільшення утворення;
• муцинозна або дермоїдна форми;
• великі новоутворення (в діаметрі перевищують 10 см);
• нагноєння кісти;
• запалення;
• крововилив;
• перекрут ніжки;
• розрив кісти.

Для діагностики та лікування кісти яєчника звертайтеся в клініку «JMC». У нас працюють висококваліфіковані фахівці з великим досвідом роботи. Наша клініка має потужне технічне оснащення. Під час проведення оперативних втручань ми використовуємо лапароскопи останнього покоління. У нас є своя власна лабораторія, тому ми гарантуємо максимально швидке і точне виконання аналізів. Все знаходиться в одному місці для вашого комфорту. Наші хірурги володіють сучасними щадними техніками операцій, після яких пацієнти швидко відновлюються. Двері нашої клініки відкриті для Вас. Будьте здорові разом із найкращим медичним центром у м. Дніпро «JMC»!