Менінгіома хребта

Що таке менінгіома хребта?

Менінгіома хребта - це переважно доброякісна пухлина, яка виникає з клітин арахноїдальної оболонки спинного мозку.

Головні характеристики менінгіом:

Доброякісний характер, без тенденції до малігнізації. У рідкісних випадках може озлоякіснитися.
Повільне зростання.
Жінки страждають у 5-10 разів частіше.
Зазвичай діагностується у віці 40-50 років.
Серед усіх спінальних пухлин зустрічається в 15-30% випадків.
Улюблене місце локалізації - грудний відділ хребта.
Найменша кількість рецидивів після операції.
Найсприятливіший прогноз.

Тривалий час менінгіоми можуть взагалі не збільшуватися в розмірі та не доставляти занепокоєння. Через цю особливість патологія нерідко залишається непоміченою, що ускладнює своєчасну діагностику і може призводити до небезпечних наслідків, аж до інвалідизації. «Золотим стандартом» у діагностиці спінальної неоплазії є МРТ. Головним методом лікування менінгіоми є хірургічне видалення пухлини (переважно ендоскопічним методом).

Причини виникнення спінальної менінгіоми

Етіологічні чинники виникнення менінгіоми до кінця не вивчені. Інформація про них носить здебільшого можливий характер у вигляді різних теорій учених. Найімовірнішим визнано поліетіологічний механізм розвитку пухлини, коли присутній шкідливий вплив одночасно декількох несприятливих чинників, що спричиняють «ушкодження» генетичного апарату клітини та зміну його властивостей. Серед головних передумов можна виділити:

високі дози іонізуючого випромінювання;
спадкова схильність;
гормональні порушення;
вікові зміни;
шкідливі звички;
травми;
споживані з їжею нітрати;
вплив канцерогенів;
токсини і хімічні речовини;
зниження протипухлинного захисту організму;
вагітність.

Симптоми менінгіоми хребта

Перші симптоми, як правило, з'являються в той момент, коли прилеглі анатомічні структури витісняються пухлиною. Найчастіше пацієнти скаржаться на болі локального характеру в ділянці новоутворення. Також залежно від локалізації неоплазії неприємні відчуття можуть іррадіювати в інші частини тіла - грудну клітку, а також верхні або нижні кінцівки. У разі прогресування патології з'являються й інші скарги:

оніміння і поколювання;
м'язова слабкість;
зниження рефлексів;
порушення ходи;
проблеми із сечовипусканням і дефекацією;
порушення координації рухів;
параліч.

Менінгіома шийного відділу

Типові симптоми:

біль у шиї;
порушення чутливості;
слабкість у руках або ногах;
оніміння, поколювання;
проблеми з координацією;
судоми;
порушення роботи сечового міхура або кишечника.

Менінгіома грудного відділу

Характерні прояви:

біль у грудній клітці або в бічних частинах тулуба;
відчуття оніміння, поколювання або печіння;
слабкість у ногах, яка може прогресувати до паралічу;
порушення координації рухів;
нездатність утримувати сечу або стілець;
спастичність м'язів;
відчуття тиску в спині;
порушення видільних функцій.

Менінгіома поперекового відділу

Поширені скарги:

біль у попереку, який може поширюватися на нижні кінцівки;
оніміння, поколювання в ногах;
утруднене сечовипускання;
диспепсичні розлади;
слабкість або параліч у ногах;
еректильна дисфункція;
здавлення в ділянці попереку.

Діагностика спінальної менінгіоми

Для встановлення діагнозу потрібна консультація нейрохірурга. Насамперед лікар вислухає скарги, збере анамнез і проведе огляд. Спеціаліст може ставити багато запитань, це допоможе йому побачити повний масштаб проблеми. Ось яка інформація може знадобиться:

професія;
особливості фізичної активності;
оперативні втручання на хребті в минулому;
травми спини;
час появи перших симптомів;
прийняті медикаменти;
вплив фізичних навантажень на появу симптомів;
наявність хронічних захворювань;
динаміка розвитку симптомів (поступове посилення, раптова поява тощо);
наявність у близьких родичів захворювань хребта, пухлин або менінгіом тощо.

Щоб підтвердити або виключити наявність менінгіоми, може знадобитися низка діагностичних заходів:

МРТ;
КТ;
УЗД;
ангіографія;
біопсія;
рентгенографія;
контрастна мієлографія.

У разі підозри на менінгіому необхідний диференціальний аналіз з іншими захворюваннями й утвореннями:

гастрит, панкреатит;
кардіологічні патології (інфаркт міокарда);
гінекологічні захворювання;
міжхребцева грижа;
радикуліт;
остеопороз;
нейрофіброма;
шваннома;
епендимома;
лімфома;
гемангіома та ін.

Наші лікарі

Переглянути усіх лікарів

Старик

Давид Володимирович

Хірург Нейрохірург

Сторінка лікаря

Записатися

Менінгіома хребта не становить небезпеки для життя, проте не варто її недооцінювати. Через уповільнене зростання неоплазія може залишатися непоміченою протягом тривалого періоду часу, призводячи до розвитку ускладнень. Утворення здатне стискати анатомічні структури (спинний мозок і нервові корінці), безпосередньо впливаючи на їхні функції. Ба більше, менінгіома може поширюватися по всьому хребетному каналу. Залишений без уваги процес може стати причиною втрати працездатності та інвалідності. Ось чому ми рекомендуємо всім пацієнтам не ігнорувати неприємні відчуття в спині, а звертатися за консультацією до фахівця.

Можливі ускладнення

За відсутності своєчасного необхідного лікування або в разі пізньої діагностики, менінгіоми хребетного каналу можуть ускладнюватися. До найчастіших із них можна віднести таке:

стиснення спинного мозку, загибель нейронів;
контрактури суглобів;
зниження захисної функції шкірних покривів;
незворотні неврологічні зміни;
радикулопатія;
хронічний больовий синдром;
інфікування, сепсис;
порушення сечовипускання, дефекації;
запальні захворювання;
малігнізація, метастазування.

Лікування менінгіоми хребта

Тактика лікування визначається залежно від розміру і локалізації менінгіоми, клінічних симптомів, наявності ускладнень, віку та індивідуальних особливостей організму. На початкових стадіях, а також за неможливості проведення оперативного втручання, можуть використовуватися консервативні методи. Пацієнтам призначається курс специфічних препаратів і суворий контроль за ростом пухлини. Останнім часом широкою популярністю користується радіохірургія. Методика передбачає вплив точково спрямованих променів радіоактивних ізотопів.

Як показує практика, незважаючи на проведення консервативної терапії, пухлина може рости, а больовий синдром - посилюватися. У цьому випадку найбільш прийнятним методом лікування є радикальне видалення пухлини. Операція може бути проведена традиційним (відкритим) або малоінвазивним способом (ендоскопічним, мікрохірургічним). Метод підбирається нейрохірургом в індивідуальному порядку залежно від клінічної ситуації. Після операції симптоми зазвичай відразу зникають. У виняткових випадках може знадобитися проведення променевої терапії. Імовірність малігнізації присутня, проте вона вкрай незначна.

Профілактика

На сьогодні не існує стовідсоткових способів, які могли б запобігти розвитку менінгіоми, оскільки справжні причини патології досі залишаються предметом вивчення вчених. Однак правильний спосіб життя допоможе знизити ризик розвитку пухлини. Загальні рекомендації включають в себе наступне:

збалансоване харчування;
регулярна фізична активність;
відмова від шкідливих звичок (куріння, алкоголь);
контроль ваги;
відмова від непотрібних радіологічних досліджень;
прийом медикаментів, особливо гормональних, за узгодженням із лікарем;
профілактичні медичні огляди.

Видалити менінгіому можна в багатьох клініках, однак якщо Ви хочете зробити це без ризиків і ускладнень, обирайте перевірені центри з бездоганною репутацією. У клініці «JMC» є все для якісної діагностики та лікування пухлин хребта - висококласні фахівці з багаторічним досвідом роботи, сучасне обладнання експертного класу, власна лабораторія. У стінах нашої клініки видалення менінгіоми пройде швидко, безболісно і в максимально комфортних умовах. Все що потрібно від Вас, це записатися на прийом до одного з наших фахівців, про все інше ми подбаємо!