Міома (фіброміома, лейоміома) матки

Міома матки: що це таке і чи небезпечна вона

Міома (лейоміома, фіброміома) - це доброякісне гормонозалежне новоутворення матки. Пухлина формується в м'язовому шарі, повільно розвивається і чітко відмежована капсулою від навколишніх тканин.

На ранніх стадіях міома рідко проявляє себе симптомами, проте без лікування вона загрожує розвитком серйозних ускладнень, серед яких:

• анемія;
• труднощі із зачаттям і виношуванням дитини;
• компресія сусідніх органів із порушенням їхніх функцій;
• випадання міоми;
• кровотеча;
• малігнізація (озлоякіснення пухлини) - досить рідкісне явище.

Міома матки: причини

Етіологія міоми матки досі залишається предметом суперечок серед учених. Не існує єдиної думки щодо того, що є каталізатором активізації патологічного процесу. Усе ж роль у цьому відводиться таким чинникам:

• гормональні порушення;
• хронічні вогнища інфекції;
• порушення кровообігу в органах малого таза;
• спадкова схильність;
• неправильне харчування;
• відсутність вагітності та пологів;
• раннє менархе;
• хронічні запалення;
• множинні оперативні втручання на матці (аборти, вишкрібання);
• нестача вітаміну D;
• порушення обмінних процесів;
• аноргазмія;
• ускладнені пологи;
• прийом КОК;
• дисменорея;
• нерегулярне статеве життя;
• внутрішньоматкові контрацептиви;
• ендокринні порушення;
• ожиріння;
• низьке фізичне навантаження;
• імунні порушення;
• надлишкова інсоляція;
• хронічний стрес;
• інсулінорезистентність;
• неправильний спосіб життя, наявність шкідливих звичок.

Симптоми міоми матки

Захворювання може проявлятися різними симптомами. Зазвичай вони виникають, коли пухлина досягла досить великих розмірів. Пацієнтки можуть скаржитися на:

• болі внизу живота або попереку;
• дисменорею;
• неможливість завагітніти;
• звичне невиношування вагітності;
• диспареунію (болісні статеві акти);
• порушення в роботі органів малого таза (геморой, дизурія, закрепи);
• болі в ділянці серця;
• відчуття припливу жару, слабкість, дратівливість.

Захворювання і зовсім може не проявляти себе. У цьому разі жінка роками може навіть не підозрювати про наявність у себе проблеми. Міома може виявитися випадковою знахідкою під час проведення УЗД, виконаного зовсім з іншого приводу.

Під час інтенсивного фізичного навантаження, підняття важких предметів або статевого акту може статися перекрут ніжки міоми. У цьому разі розвивається стан, схожий на симптомокомплекс «гострий живіт»:

• різкий напад болю;
• нудота;
• блювота;
• лихоманка;
• порушення функцій сечовидільної системи і травного тракту.

Ще одним грізним ускладненням є некроз. У відмираючих тканинах утворюється запальний осередок запалення, набряк, крововиливи. Усе це супроводжується відповідною клінічною картиною у вигляді болю в животі, підвищення температури, ознобу, болючості та розм'якшення вузла. У разі інфікування некротизованого вузла може розвинутися перитоніт (запалення очеревини) і сепсис (зараження крові). Якщо не буде надана своєчасна медична допомога, все може закінчитися летальним результатом.

Хронічні кровотечі стають причиною розвитку анемії. Характерними проявами цього стану є:

• блідість шкірних покривів;
• незрозуміле відчуття втоми та розбитості;
• головний біль і запаморочення;
• ламкість нігтів;
• рясне випадання волосся;
• задишка;
• шум у вухах;
• непритомність;
• прискорене серцебиття.

Діагностика

Жінкам репродуктивного віку рекомендовані регулярні консультації гінеколога - не рідше ніж один раз на рік. Діагностика починається з вислуховування скарг пацієнтки, збору анамнезу і проведення огляду в гінекологічному кріслі. Для уточнення діагнозу фахівцеві може знадобитися найрізноманітніша інформація:

• початок першої менструації;
• регулярність статевого життя;
• кількість статевих партнерів;
• акушерський анамнез;
• особливості протікання менструального циклу;
• проведення в минулому оперативних втручань на матці, абортів;
• наявність хронічних патологій репродуктивних органів тощо.

Іноді для встановлення діагнозу потрібне повне обстеження організму. Воно може включати в себе:

• УЗД;
• КТ, МРТ;
• гістероскопію;
• лапароскопію;
• кольпоскопію;
• урографію;
• біопсію;
• гормональний статус;
• біохімія крові;
• коагулограма;
• аналіз крові на онкомаркери;
• ЗАК, ЗАС та ін.

Міома матки на УЗД

УЗД не тільки дає змогу встановити сам факт наявності пухлини, а й надає точну інформацію про її розміри, контури, кількість вузлів, їхнє розташування, структуру, стадію розвитку. Міома має вигляд округлого гомогенного об'ємного утворення з чітко окресленим контуром. Також на УЗД можна оцінити новоутворення в динаміці, що полегшує подальшу тактику лікування. Дата дослідження визначається лікарем в індивідуальному порядку. Оптимальним часом для дослідження при підозрі на міому є перша фаза менструального циклу. Дослідження може виконуватися трансабдомінальним (через черевну стінку) і трансвагінальним (через піхву) шляхом.

Види

Субсерозна міома матки

Субсерозна міома матки - це тип пухлини, яка розвивається з гладкої м'язової тканини матки, званої міометрій. Вона розташовується всередині стінки матки, проростаючи зовнішній шар матки, званий серозою. Субсерозні міоми можуть бути поодинокими або множинними, можуть мати різні розміри і форми.

Симптоми субсерозної міоми матки можуть варіювати залежно від їхнього розміру і місця розташування. Деякі із загальних симптомів можуть включати:

• Біль і дискомфорт: Біль внизу живота, попереку або тазі, який може посилюватися під час менструації або під час статевого акту.
• Порушення менструального циклу: нерегулярні, рясні або тривалі місячні кровотечі.
• Сечовипускання: Тиск на сечовий міхур або сечовий міхур може спричинити часте сечовипускання або відчуття не повністю спорожненого сечового міхура.
• Здуття живота: Збільшення живота через зростання пухлини.
• Больові відчуття під час статевого акту: біль або дискомфорт під час статевого акту.
• Безпліддя: Субсерозні міоми, особливо якщо вони великі або розташовані в певних місцях, можуть спричинити проблеми із зачаттям і вагітністю.

Підслизова лейоміома матки

Підслизова лейоміома матки - це ще один тип пухлини, що розвивається з гладкої м'язової тканини матки (міометрія). Цей вид міоми розташовується всередині порожнини матки, під слизовим шаром (ендометрієм).

Підслизові міоми матки можуть спричиняти різноманітні симптоми, включно з:

• Рясні і тривалі місячні кровотечі: через наявність пухлини всередині порожнини матки може виникати сильніша і триваліша менструальна кровотеча.
• Менструальні болі: болі внизу живота або таза під час місячних.
• Анемія: ростійні рясні кровотечі можуть призвести до нестачі заліза і розвитку анемії.
• Порушення менструального циклу: місячні можуть стати більш нерегулярними.
• Безпліддя: підслизові міоми також можуть спричиняти проблеми із зачаттям і вагітністю.

Інтрамуральна міома матки (вузлова)

Інтрамуральна міома матки - це тип пухлини, який розвивається усередині м'язової стінки матки, званої міометрій. Цей вид міоми є найбільш поширеним і зазвичай залишається всередині міометрія, не впливаючи на порожнину матки або зовнішні шари матки (серозу).

Інтрамуральні міоми можуть мати різні розміри та форми. Вони можуть спричиняти різноманітні симптоми або можуть бути асимптоматичними, залежно від їхнього розміру та місця розташування. Деякі із симптомів, пов'язаних з інтрамуральними міомами, можуть включати:

• Рясні і тривалі місячні кровотечі: міоми можуть збільшувати площу слизової оболонки матки, що призводить до інтенсивніших і триваліших місячних кровотеч.
• Менструальні болі: болі внизу живота або таза під час місячних.
• Тиск і біль: інтрамуральні міоми, особливо за їхнього збільшення, можуть спричиняти тиск і дискомфорт внизу живота.
• Порушення сечовипускання: великі міоми можуть чинити тиск на сечовий міхур і спричиняти часте сечовипускання або відчуття неповністю спорожненого сечового міхура.
• Безпліддя: залежно від розміру і місця розташування міоми, вона може впливати на можливість зачаття і вагітності.

Міома матки у жінок, які не народжували

Ризик появи міоми у жінок, які не народжували, набагато вищий. Це пов'язано з великою кількістю ановуляторних циклів. Вважається, що чим більше вагітностей і пологів, тим нижча ймовірність появи пухлини.

Велика кількість менструальних циклів створює сприятливі умови для розвитку дефектів у гладком'язових клітинах. Якась частина клітин продовжує рости, формуючи зачатки вузлів. Настання вагітності сприяє зменшенню кількості менструацій у житті жінки. Це сприяє зниженню ризику морфологічних змін клітин міометрія.

Профілактика

Наразі немає специфічних методів для повної профілактики міоми матки, оскільки точні причини її виникнення не завжди зрозумілі. Однак існують рекомендації щодо способу життя, які можуть знизити ризик розвитку цього захворювання. Важливо зазначити, що ці рекомендації можуть допомогти, але не гарантують повного захисту від міоми. Ось деякі поради:

• правильно харчуватися;
• контролювати вагу;
• підтримувати фізичну активність;
• мінімізувати стресові ситуації;
• відмовитися від шкідливих звичок;
• на регулярній основі відвідувати гінеколога;
• мати постійного статевого партнера;
• контролювати перебування на сонці;
• уникати абортів;
• зміцнювати імунітет;
• своєчасно лікувати захворювання сечостатевої системи.

Лікування міоми матки

Тактика лікування розробляється в індивідуальному порядку і залежить від розмірів міоматозних вузлів, їхнього розташування, вираженості клінічних симптомів і безлічі інших чинників. Якщо захворювання не супроводжується клінічними симптомами, вузол має невеликі розміри, а вагітність найближчим часом не планується, лікар може запропонувати позицію спостереження. Стан пацієнтки контролюється за допомогою УЗД. Як консервативні заходи можуть призначатися гормональні препарати. Правильно підібрані медикаментозні засоби сповільнять прогресування пухлини і нормалізують загальне самопочуття.

Міома матки: операція

Міомектомія визнана «золотим стандартом» у лікуванні міоми. Операція передбачає видалення вузлів, залишаючи при цьому саму матку недоторканою. Це відносно малотравматична процедура, яка відрізняється коротким реабілітаційним періодом і дає змогу зберегти функціональність матки.

У клініці «JMC» проводяться органозберігаючі операції лапароскопічним і лапаротомічним доступом. Вибір того чи іншого залежить від низки факторів:

• розмір матки;
• рухливість органу;
• репродуктивні плани;
• можлива компресія прилеглих органів;
• кількість вузлів, їхнє місце розташування;
• наявність супутніх патологій тощо.

Лапароскопічний варіант передбачає усунення міоматозних вузлів через невеликі проколи на передній черевній стінці. Процедура виключає необхідність у порожнинних розрізах. Усю процедуру проводять під контролем відеокамери. Це найменш травматичний вид операції, який не залишає згодом грубих шрамів і рубців. Пацієнти добре переносять процедуру і швидко відновлюються. Однак великі та множинні вузли видалити таким способом неможливо.

Лапаротомія - це відкритий тип втручання, який передбачає проведення порожнинних розрізів. Він більш травматичний, однак, у деяких випадках є єдино можливим варіантом розв'язання проблеми, наприклад, у разі великих розмірів міоми. Відповідно, і період відновлення після лапаротомії буде тривалішим.

Міомектомія може знадобитися в таких випадках:

• стрімке зростання вузла;
• великі розміри;
• кровотечі;
• анемія;
• хронічний тазовий біль;
• зростання пухлини в період менопаузи;
• підслизовий тип вузлів;
• аденоміоз;
• некроз вузла;
• викидні;
• безпліддя;
• порушення сечовипускання;
• закрепи;
• збільшення живота в розмірах.

Допустимі розміри міоми матки

Міоматозні вузли до 5 мм не перешкоджають настанню вагітності. Оперативне втручання призначається, якщо пухлина збільшується більш ніж на один сантиметр на рік.

За розміром усі міоматозні вузли бувають:

• маленькі (аналогічні розмірам матки до 5 тижнів вагітності);
• середні (близько п'яти сантиметрів);
• великі (матка збільшується як на 12-15 тижні вагітності).

Розмір міоми безпосередньо впливає на загальне самопочуття і можливість зачаття. Дрібні вузли зазвичай не викликають жодних симптомів. У цьому випадку вагітність навіть може протікати без будь-яких ускладнень. Міоми великих розмірів можуть перекривати маткові труби, стаючи причиною безпліддя. Навіть якщо вагітність все ж настала, вона протікатиме важко.

Розміри міоми матки для операції

Міомектомія показана за наявності вузлів понад два сантиметри. Також операція може бути призначена в разі стрімкого зростання пухлини незалежно від її розмірів. Великі міоми тиснуть на поруч розташовані органи, що може призводити до порушення їхньої функціональності.

Хірургічний доступ підбирається виходячи з розмірів вузла. Хоча лапароскопічна операція вважається найбільш щадною, вона виявиться неефективною в разі міом гігантського розміру. У цьому разі потрібен лапаротомічний доступ.

Якщо вам поставлено діагноз "міома матки" або є підозри щодо нього, звертайтеся в клініку «JMC». У нас працюють висококваліфіковані гінекологи з багаторічним досвідом роботи, які володіють найефективнішими хірургічними техніками. Ми використовуємо сучасні лапароскопи останнього покоління і віддаємо перевагу малоінвазивним органозберігаючим методам операцій. Запишіться на консультацію до одного з наших фахівців уже зараз. Що раніше буде виявлено проблему, то успішніше і швидше Ви її позбудетеся!