Артроскопія колінного суглобу

Діагностична артроскопія

У діагностичних цілях потрібна в тих випадках, коли результати інших інструментальних досліджень не дають змоги побачити весь масштаб ушкоджень і встановити точний діагноз. Варто зазначити, що артроскопія не буде призначена пацієнтам, які не були спочатку обстежені за допомогою рентгенографії, УЗД, КТ або МРТ. Коли після проведення низки діагностичних методів справжні причини стану так і не встановлено, потрібне проведення артроскопії.

Під час процедури фахівець може ретельно оглянути всі внутрішньосуглобові структури: хрящі, зв'язки, меніски, сухожилля тощо. Відеокамера високої роздільної здатності дає змогу побачити найдрібніші деталі. Таким чином, ймовірність упустити важливу з діагностичної точки зору інформацію мізерно мала.

Діагностичну артроскопію найчастіше призначають у разі гострих або хронічних патологій колінного суглоба, а також травматичних ушкоджень. Необхідність у проведенні процедури може виникнути за неможливості встановлення точного діагнозу, а також для контролю ефективності проведеного лікування або відновлення зчленування після хірургічного втручання.

Патології колінного суглоба можуть супроводжуватися змазаною клінічною картиною. Неприємні симптоми можуть зберігатися протягом тривалого періоду часу і не реагувати на стандартні методи лікування. Підставою для проведення діагностичної артроскопії можуть послужити:

• хронічний біль у коліні;
• набряк;
• зміна ходи;
• м'язова слабкість;
• нестабільність суглоба;
• зміна форми;
• почервоніння;
• хрускіт або клацання;
• відчуття стороннього тіла в суглобі;
• місцеве підвищення температури шкіри;
• скутість або обмеження рухів.

Лікувальна артроскопія

Процедура забезпечує проведення різних хірургічних втручань із мінімальними пошкодженнями навколишніх тканин. За допомогою лікувальної артроскопії лікар може виконати:

• пластику зв'язок і сухожиль;
• зшивання або видалення меніска;
• вправлення вивиху;
• витяг чужорідних тіл;
• введення лікарських препаратів;
• видалення синовіальної оболонки;
• відновлення цілісності зв'язки;
• видалення кісткових або хрящових уламків;
• санацію в разі гнійного процесу (видалення гною, крові, рідини).

Переваги артроскопії колінного суглоба

Артроскопія має цілу низку переваг порівняно з відкритими хірургічними втручаннями:

• висока точність хірургічних маніпуляцій;
• 2-в-1: можливість за одну процедуру провести і діагностику, і лікування;
• видалення супутніх патологій, не виявлених під час раніше проведеної діагностики;
• відмінна візуалізація (для порівняння, у МРТ точність візуалізації становить 95%, у артроскопії - наближається до 100%);
• точність у постановці діагнозу;
• мінімальна травматизація тканин;
• безболісне проведення;
• мінімальні ризики ускладнень;
• швидке відновлення;
• можливість амбулаторного проведення;
• хороший косметичний результат (відсутність грубих шрамів і рубців).

Протипоказання

Незважаючи на високу ефективність лікувально-діагностичного методу, процедуру не призначають усім підряд. За деяких захворювань вона може принести більше шкоди, ніж користі. До переліку можливих протипоказань входять:

• туберкульоз кісток і суглобів;
• важкий гнійний процес;
• інфекції в активній фазі;
• крововилив у суглоб;
• повний розрив усіх зв'язок;
• складні поєднані травми;
• рановий процес;
• анкілоз (фіброзний, кістковий);
• загострення хронічних патологій;
• загальний незадовільний стан;
• серйозне порушення згортання крові;
• інфаркт, інсульт;
• остеомієліт;
• артеріальна гіпертензія (гостра стадія);
• нещодавно перенесені оперативні втручання на колінному суглобі;
• сильні пошкодження з руйнуванням суглобової капсули;
• важкі соматичні захворювання (серцево-судинні патології, цукровий діабет у стадії декомпенсації);
• локальні шкірні запалення.

Підготовка до артроскопії коліна

Незважаючи на мінімальну інвазивність, процедура вимагає підготовки, аналогічної класичному хірургічному втручанню. Все починається з консультації ортопеда-травматолога. Лікар вислуховує скарги пацієнта, збирає анамнез і проводить огляд.

Артроскопія призначається після проведення всебічної діагностики, що виключає наявність супутніх патологій. Вона може включати в себе такі дослідження:

• ЗАК, ЗАС;
• аналіз на вірусний гепатит, ВІЛ, сифіліс;
• біохімія крові, коагулограма;
• рентгенографія;
• аналіз крові на згортання;
• ЕКГ;
• МРТ, КТ;
• флюорографія.

Процедуру проводять у плановому порядку за задовільного стану пацієнта. Лікарю слід заздалегідь повідомити про всі прийняті ліки. Деякі з них доведеться скасувати. За 3 дні до артроскопії рекомендується відмовитися від куріння і вживання алкоголю. За 12 годин до процедури заборонено вживання їжі.

Порядок проведення процедури

Основні етапи оперативного втручання:

1. Анестезія.
2. Антисептична обробка.
3. Хірургічний доступ (через невеликі проколи).
4. Закачування в порожнину суглоба стерильної рідини (фізіологічного розчину).
5. Візуалізація внутрішніх структур (завдяки відеокамері високої роздільної здатності їх можна розглянути під великим збільшенням).
6. Виконання лікувальних маніпуляцій (за необхідності).
7. Видалення рідини із суглоба.
8. Промивання операційного поля.
9. Вилучення інструментарію.
10. Дезінфекція рани.
11. Встановлення дренажу.
12. Накладання швів і стерильної пов'язки.

Можливі ускладнення

Незважаючи на те, що артроскопія визнана «золотим стандартом» ортопедичної хірургії, вона, як і будь-яке оперативне втручання, пов'язана з деякими ризиками ускладнень:

• гемартроз (скупчення крові в суглобі);
• синовіт (неінфекційне запалення внутрішньої оболонки суглоба);
• хронічний больовий синдром;
• абсцеси;
• утворення контрактур;
• дегенеративні зміни;
• неврологічні порушення (оніміння, відчуття повзаючих мурашок);
• зниження щільності кісткової тканини;
• розтягнення внутрішньої бічної зв'язки;
• тромбоемболічні ускладнення;
• гнійний артрит;
• кровотеча з рани;
• порушення цілісності зв'язок.

Неприємні ускладнення можуть виникнути як з вини хірурга-оператора, який припустився помилок під час втручання, так і з вини самого пацієнта, який ігнорує приписи лікаря.

Реабілітація після артроскопії

Успіх операції багато в чому залежить від того, як буде проходити відновлювальний період. Реабілітація так само важлива, як і саме втручання. Вона починається ще в умовах стаціонару і триває після виписки. Якщо не виникло жодних ускладнень, пацієнт може вирушити додому того ж дня. Пацієнтам призначається курс антибактеріальної терапії для запобігання інфекційним ускладненням. Також використовуються знеболювальні та протизапальні препарати.

Програма реабілітації складається в індивідуальному порядку. Усім пацієнтам після операції якийсь час потрібно дотримуватися спокою. Колінний суглоб має перебувати в стабільному положенні. Для цього проводиться еластичне бинтування. Перші кілька днів після втручання важливо виключити будь-які навантаження на прооперований суглоб. Кінцівку рекомендується класти на валик або подушку. Піднесене положення сприяє зняттю набряку.

Далі рекомендовано ходіння з підтримкою (за допомогою милиць). Також потрібно носити фіксуючий наколінник. Прооперований суглоб можна почати поступово навантажувати приблизно через тиждень. При цьому варто дотримуватися обережності і поступово збільшувати фізичну силу і витривалість. Протягом усього реабілітаційного періоду слід уникати різких рухів, підвищених навантажень, а також теплових процедур, здатних викликати кровотечу.

Без рекомендації лікаря самостійно змінювати план реабілітації заборонено. Фахівець має контролювати підвищення навантаження. Самолікування може не тільки погіршити стан, а й призвести до травм. Для поступового відновлення суглоба чудово підійдуть піші прогулянки і велотренажери. Прискорити загоєння допоможуть фізіопроцедури, ЛФК, масаж. Також не варто забувати про роль правильного харчування. Раціон слід збагатити багатою на білок їжею (м'ясо та риба). Для відновлення суглобового хряща і синовіальної рідини рекомендовані фруктово-ягідне желе, холодець. Також важливо подбати про достатнє вживання багатих на кальцій продуктів (сир, кисломолочний сир, кисле молоко, кунжут).

Тривалість реабілітаційного періоду залежить від багатьох чинників:

• віку;
• загального стану здоров'я;
• дотримання лікарських приписів;
• обширності патологічних змін у суглобі;
• обсягу хірургічного втручання;
• супутніх патологій.

Більшість пацієнтів протягом кількох тижнів після операції можуть повернутися до нормальної повсякденної активності. За цей час зникає біль і набряк, а також поступово повертається обсяг рухів. Повне відновлення може зайняти кілька місяців. Після закінчення цього терміну пацієнт може повернутися до звичного способу життя.

Запорукою успішного проведення артроскопії колінного суглоба є поєднання трьох основних компонентів: високого професіоналізму оперуючого хірурга, якісного високотехнологічного обладнання та ефективного анестезіологічного посібника. У клініці «JMC» чітко дотримані всі ці умови. У стінах нашого центру артроскопію проводять досвідчені фахівці, за плечима яких сотні успішних хірургічних втручань на колінному суглобі. Ми знаємо, як правильно підготувати пацієнта до операції, який тип процедури вибрати і яку схему реабілітації призначити для якнайшвидшого відновлення. Наші фахівці будуть супроводжувати Вас, починаючи з першої консультації і до повного відновлення. Усі лікувально-діагностичні заходи проводяться на сучасному обладнанні експертного рівня. Наші лікарі - це висококваліфіковані фахівці, які з ювелірною точністю виконують хірургічні втручання і володіють малоінвазивними техніками. Звертаючись до клініки «JMC», Ви потрапляєте в надійні руки справжніх професіоналів своєї справи. Все що потрібно від Вас, це записатися на консультацію до ортопеда-травматолога, про все інше ми подбаємо самі!