Травми шийного відділу хребта

Травми шийного відділу хребта - це ушкодження кісткових і м'якотканинних структур у ділянці шийного відділу хребта, що складається з семи шийних хребців (C1-C7) та їхніх міжхребцевих дисків, спричинене зовнішнім фізичним впливом (автомобільні аварії, падіння, спортивні травми, удари та ін.).

Основні причини травм

Основною частиною пацієнтів із травмами шийного відділу є активні люди молодого і середнього віку. Стати причиною пошкодження можуть:

• автомобільна аварія;
• невдалий стрибок у воду;
• падіння на голову;
• насильницькі дії (удушення, удари, поштовхи);
• раптове гальмування транспорту;
• різке згинання або розгинання шиї;
• прямий удар по спині;
• необережні рухи під час занять спортом (боротьба, важка атлетика, футбол);
• важкі умови праці (підйом важких предметів, тривале перебування в неправильній позі, виконання поворотних рухів шиї).

Ризик пошкодження структур шийного відділу може підвищуватися під дією таких чинників:

• надмірне викривлення шиї;
• надмірна вага
• слабкість м'язів;
• остеопороз;
• вікові зміни;
• алкогольне або наркотичне сп'яніння;
• травми в минулому;
• недостатня фізична підготовка;
• злоякісні пухлини, метастази.

Симптоми травм шийного відділу хребта

Людина з пошкодженням шийного відділу може відчувати такі симптоми:

• болі в ділянці шиї;
• обмеження рухової активності;
• спастичне напруження м'язів;
• припухлість у ділянці шиї;
• оніміння тіла;
• скутість, м'язова слабкість;
• набряклість;
• гематоми;
• нестійкість або вимушене положення голови;
• викривлення природної лінії хребта;
• порушення чутливості;
• труднощі з контролем м'язів;
• порушення сечовипускання і дефекації.

Види травм шийного відділу хребта

Розтягнення зв'язок

Є однією з найпоширеніших ушкоджень шийного відділу. Може бути спричинена падінням, прямим ударом, різким скручуванням шиї або надмірним навантаженням на цю ділянку. Серед характерних симптомів ушкодження:

• біль у шиї (переважно в задній частині);
• оніміння, поколювання у верхніх кінцівках;
• головний біль, особливо в потиличній ділянці;
• м'язові спазми в плечі;
• обмеження рухливості;
• порушення чутливості;
• загальна слабкість.

Зазвичай розтягнення зв'язок лікується консервативними методами. Зазвичай стан поліпшується через кілька днів-тижнів.

«Хлистова травма»

Також відома як травма від прискорення-сповільнення. Найчастіше асоціюється з автомобільними аваріями, коли транспорт раптово зупиняється або стикається, призводячи до різкого руху голови вперед і назад. Типовими ознаками «хлистової травми» є:

• біль у шиї;
• зменшення діапазону рухів;
• оніміння;
• поколювання у верхніх кінцівках;
• запаморочення;
• розпливчастість зору;
• когнітивні порушення;
• порушення сну;
• зниження працездатності.

Часто біль та інші симптоми не проявляються одразу після аварії, а виникають лише через кілька годин або навіть днів. Консервативна терапія добре зарекомендувала себе в лікуванні «хлистових травм». Вона охоплює цілий комплекс заходів: іммобілізація, медикаментозна підтримка, фізіотерапія тощо.

Зміщення шийних хребців

Це більш серйозне ушкодження, за якого один або кілька хребців у шийному відділі переміщуються зі свого нормального положення. Причиною травми можуть стати ДТП, падіння з висоти, прямі удари тощо. Залежно від ступеня пошкодження можуть використовуватися консервативні та хірургічні методи.

Пацієнти зі зміщенням шийних хребців можуть скаржитися на:

• біль у шиї з іррадіацією в плече і спину;
• денну сонливість;
• загальну слабкість;
• проблеми з координацією;
• головний біль, запаморочення;
• оніміння м'язів верхніх кінцівок.

Перелом хребця

Це одне з найнебезпечніших ушкоджень хребта, тому що в шийному відділі містяться важливі нервові структури, а близькість до головного і спинного мозку створює ризик серйозних і навіть загрозливих для життя ускладнень. Перелом хребця може статися внаслідок падіння з висоти, прямого удару, занурення у воду з головою в дрібних водоймах тощо. Типовими симптомами ушкодження вважаються:

• гострий біль у місці перелому;
• нестабільність або деформація шиї;
• головний біль, запаморочення;
• нудота, слабкість;
• параліч;
• тремор;
• утруднення дихання;
• труднощі з мовленням.

Для стабілізації хребта і запобігання додатковим ушкодженням потрібна іммобілізація шиї. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання, наприклад, у разі перелому зі зміщенням і здавлювання спинного мозку.

Діагностика травм шийного відділу хребта

Обстеження при підозрі на травми шийного відділу вимагає комплексного підходу. Ретельна всебічна діагностика допоможе точно визначити характер травми і запобігти можливим ускладненням. Після вислуховування скарг пацієнта, збору анамнезу та проведення фізикального огляду призначаються інструментальні методи дослідження:

• рентгенографія;
• УЗД;
• МРТ;
• КТ.

Лікування ушкоджень шийного відділу хребта

Тактика залежить від характеру травми, тяжкості та наявності супутніх ушкоджень. Нерідко для проведення лікування залучаються фахівці суміжних спеціальностей.

За м'яких травм може бути достатньо спостереження і використання консервативних методів. Для обмеження рухової активності шиї потрібна іммобілізація. З цією метою використовують спеціальний комір або ортез. Для зняття болю і запалення необхідна медикаментозна підтримка. Пацієнтам можуть призначати протизапальні препарати, міорелаксанти, анальгетики тощо. Важливу роль у реабілітації відіграє фізіотерапія. Добре себе зарекомендували в процесі відновлення шийного відділу магнітотерапія, ампліпульс, УВЧ. Також показані масажні процедури, розтяжка, ЛФК.

У більш серйозних випадках потрібне хірургічне втручання. Операція може бути актуальною в таких випадках:

• переломи зі зміщенням;
• компресія або пошкодження спинного мозку;
• поєднана травма;
• деформація хребта;
• повторювані травми.

З огляду на те, що маніпуляції виконують у безпосередній близькості до критично важливих структур, зокрема спинного і головного мозку, а також хребетної артерії, від лікаря-оператора вимагають великого досвіду, уміння і досвідченості. При пошкодженнях шийного відділу можуть бути використані різні методики, доцільність кожної з яких визначає нейрохірург в індивідуальному порядку. У нашій клініці операція може бути проведена трьома способами:

• Ендоскопія. Відрізняється мінімальною інвазивністю і пов'язана з меншими ризиками ускладнень. Під час проведення операції використовується тонкий інструмент, званий ендоскопом, який вводиться через маленький розріз. Усі дії відстежуються на моніторі під збільшенням. Однак, зважаючи на анатомічну складність шийної ділянки, використовується не так часто.
• Мікрохірургія. Ця методика передбачає використання мікроскопа, що дає змогу лікарю робити невеликі розрізи та мінімізувати пошкодження навколишніх тканин. Часто мікрохірургія застосовується під час проведення втручань, у яких потрібно усунути защемлення анатомічних структур.
• Відкрита хірургія. Це класичний варіант, при якому проводиться більший розріз для доступу до хребта. Традиційну тактику зазвичай застосовують у разі складних травм, що вимагають значної стабілізації або у випадках, коли потрібно забезпечити максимальний огляд пошкодженої ділянки.

Наслідки пошкоджень шийного відділу хребта

Травми в цій ділянці є одними з найважчих і найнебезпечніших. У віддаленій перспективі пошкодження шийного відділу загрожують такими наслідками:

• тромбоз глибоких вен;
• пролежні;
• кіфоз, сколіоз;
• патологічні переломи;
• дегенеративні зміни;
• стеноз хребетного каналу;
• компресія анатомічних структур;
• інфекції сечовидільної системи;
• пневмонія;
• депресивні стани.

Для діагностики та лікування травм шийного відділу хребта звертайтеся в клініку «JMC». Тут працюють висококваліфіковані лікарі з багаторічним стажем роботи. Клініка оснащена за останнім словом техніки, що дає нам змогу гарантувати своїм пацієнтам високу точність поставлених діагнозів і ефективність проведеного лікування. У нашому центрі є власний реабілітаційний центр. Ми розробили спеціальні програми для якнайшвидшого повернення пацієнтів до нормального життя. Клініка «JMC» - це те місце, де знають, як Вам допомогти. Двері нашого центри відкриті для Вас!